Паризький ринок вуглецю більше не лише теоретичний — тепер він працює на практиці. Світовий ринок вуглецевих кредитів офіційно вступив у нову еру.
ООН затвердив перший випуск вуглецевих кредитів відповідно до статті 6.4 Паризької угоди, що стало історичною подією в міжнародній співпраці у сфері клімату.
ЩО СТАЛОСЯ?
Проєкт із чистого приготування їжі в М’янма (країна на південному сході Азії) створив першу партію вуглецевих кредитів, які контролюються ООН у межах Паризької угоди. Що це означає? У багатьох країнах люди готують їжу на відкритому вогні або на примітивних печах, використовуючи дрова або вугілля. Це створює дві проблеми:
- велика кількість викидів парникових газів
- сильне забруднення повітря всередині будинків
У межах проєкту людям роздають ефективні кухонні плити, які:
- використовують значно менше палива
- виробляють менше диму
- зменшують вирубку лісів
Саме скорочення викидів від використання таких плит і перетворюється на вуглецеві кредити.
Що саме контролює ООН? ООН не реалізує сам проєкт, але контролює систему обліку скорочень викидів. Через рамкову конвенцію ООН (UNFCCC-United Nations Framework Convention on Climate Change):
- реєструється кліматичний проєкт
- розраховується, на скільки він скорочує викиди
- ці розрахунки перевіряють незалежні аудитори
- після перевірки видаються вуглецеві кредити
КУДИ ПІДУТЬ КРЕДИТИ?
Частина кредитів була затверджена для передачі Південній Кореї для використання в її системі торгівлі викидами, а решта скорочень сприяє національно визначеному внеску (NDC) М’янми.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО
Цей випуск кредитів показує, що міжнародний ринок вуглецю почав реально працювати. Це може:
спрямовувати фінансування у кліматичні проєкти допомагати країнам скорочувати викиди, стимулювати інвестиції у сталий розвиток.
Що змінилося порівняно зі старою системою ? Новий механізм Паризької угоди має суворіші правила: точніші методики розрахунку, жорсткіший контроль, заборону подвійного обліку скорочень. Через це кількість кредитів, виданих новою системою, приблизно на 40% менша, ніж була б за старими правилами. Це означає, що кредити точніше відображають реальне скорочення викидів.
Чому тут згадується М’янма? М’янма стала першим прикладом застосування нового механізму. Такі проєкти часто запускають у країнах, де є високі викиди від побутових джерел, існує потреба у фінансуванні екологічних рішень. За даними ООН, понад 2 мільярди людей у світі не мають доступу до чистого приготування їжі.
ЧИ СТОСУЄТЬСЯ ЦЕ УКРАЇНИ ?
Україна не входить до категорії «країн, що розвиваються», але новий механізм також може бути для нас корисним.
Українські проєкти можуть:
- отримувати фінансування за скорочення викидів
- продавати вуглецеві кредити
- залучати міжнародні інвестиції у кліматичні проєкти
Наступні кроки
Схвалення залишається чинним за умови 14-денного періоду оскарження, протягом якого учасники проєкту, країна-господар і зацікавлені сторони, безпосередньо залученні проєктом, можуть подати апеляцію.
У перспективі формується значний портфель із понад 165 проєктів, які вже отримали схвалення країн-господарів і переходять із механізму CDM до нового Механізму кредитування Паризької угоди.
Ці проєкти охоплюють різні сектори, зокрема:
- управління відходами
- енергетику
- промисловість
- сільське господарство
Це свідчить про те, що найближчим часом з’явиться широкий спектр реальних кліматичних проєктів у різних регіонах світу.
Висновок:
Перший випуск вуглецевих кредитів у межах Парижської угоди демонструє, що новий міжнародний механізм торгівлі скороченнями викидів почав працювати на практиці. Приклад проєкту в Мʼянма показує, як такі ініціативи можуть одночасно зменшувати викиди, покращувати умови життя людей і залучати фінансування для кліматичних рішень у різних країнах.